Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!
Тепло-і пароізоляція каркасних будов вкрай важлива, тому що необхідно забезпечити затримку тепла всередині приміщення. Дана технологія має на увазі застосування в конструкції стін спеціальних утеплювальних матеріалів, які відрізняються своїми унікальними теплоізоляційними та пароізоляційними властивостями. Якщо необхідно забезпечити сухість усієї будівлі, то використання подібних матеріалів є найбільш оптимальним рішенням.
Особливості
Пароізоляція каркасного будинку передбачає застосування спеціальних пористих мембран, які сприяють звільненню від вологи. Відмінна риса таких мембран полягає в тому, що вони дозволяють будові "дихати" і не перетворюють його на повністю закриту теплицю. Домогтися оптимального повітрообміну вдається ще й завдяки тому, що каркасний будинок виконується з дерев'яних конструкцій, що сприяє пропуску повітря.
Іноді власники каркасних будинків при створенні пароізоляції своїми руками використовують звичайну поліетиленову плівку. Даний спосіб вкрай неефективний і небезпечний, так як плівка вбирає в себе вологу і в результаті починається гниття матеріалів. Використання спеціальної пароізоляційної плівки у цьому контексті ефективніше, оскільки цей матеріал славиться своєю складною структурою і до його складу входить величезна кількість шарів.
На ринку також можна знайти мембрани з точним призначенням. Наприклад, деякі можуть використовуватися при пароізоляції лише за певних умов. У продажу є мембрани для застосування в нежитлових приміщеннях або за умов підвищеної вологості, наприклад, при створенні лазень.
Здебільшого пароізоляція каркасного будинку здійснюється за тією ж технологією, що і для інших будинків, проте свої відмінні риси є. Головна відмінність у тому, що тут фундамент та головні конструкції не утеплені, тому варто подбати про застосування інших матеріалів.
Монтаж пароізоляційного полотна є досить простим процесом, з яким впорається будь-яка людина. Достатньо буде просто грамотно укласти його та закріпити. Для цього зазвичай використовується скотч або спеціальний будівельний степлер.Для того, щоб досягти максимальної надійності та ефективності, всі розриви потрібно закладати за допомогою скотчу, щоб не допустити появи складок.
Незважаючи на легкість проведення пароізоляції за допомогою спеціальних утеплювальних матеріалів, необхідно бути гранично уважним при укладанні, оскільки будь-який промах може зробити всі матеріали повністю неефективними, внаслідок чого доведеться проводити повну заміну утеплювачів.
Який матеріал краще вибрати?
Ефективність пароізоляції каркасного будинку в основному залежить від того, які матеріали використовувалися в процесі проведення робіт. На сучасному ринку можна знайти два типи пароізоляційних матеріалів: плівкові та мембранні. Основна відмінність полягає в тому, що при використанні плівкових матеріалів потрібно буде створити невеликий проміжок для надходження повітря.Без нього волога, що накопичується, не зможе випаровуватися, що призведе використання подібних пароізоляційних матеріалів до неефективності. Мембранні варіанти в цьому випадку оптимальні, тому що їх необхідно просто встановити на утеплювач.
Серед основних варіантів пароізоляційних матеріалів можна виділити наступні.
- Кошти з максимальною пароізоляцією. Сюди заходить спеціальна плівка, яка затримує пари. Це можуть бути поліетиленові засоби та фольга. Фахівці рекомендують використовувати такий ізоляційний матеріал у приміщеннях, які характеризуються високим рівнем вологості та не пропускають воду. Наприклад, цей матеріал добре зарекомендував себе у ванних кімнатах, де потрібно домогтися збереження оптимальної температури всередині.
- Фольговані мембрани. Це досить ефективний матеріал для будь-яких вологих приміщень, включаючи сауни. Завдяки своїм унікальним технічним характеристикам він не допускає проникнення вологи до стін приміщення. Відмінною особливістю цих матеріалів є алюмінієве покриття, яке відштовхує теплове випромінювання та зберігає його.
Слід зазначити, що такі матеріали коштують набагато дорожче, ніж поліетиленова плівка, проте ефективність їх у рази вища.
Для того щоб домогтися абсолютної непроникності вологи, необхідно подбати про створення повітрообмінної системи, оскільки спочатку волога накопичується на оздоблювальних матеріалах. Якщо ж не встановити вентиляцію, волога через мікропори проникне в стіну, що призведе до псування обробки та гниття.
- Матеріали з невеликою проникністю. Сюди можна віднести варіанти, які здатні частково затримувати та пропускати вологу, а також матеріали, що характеризуються наявністю двошарових мембран.
- Зі змінною паропровідністю. На основі даної технології випускаються пароізоляційні рулонні матеріали, що відрізняються змінною провідністю. Іншими словами, якщо повітря в приміщенні або поза ним занадто сухе, то ці матеріали не пропускатимуть пару. Якщо ж спостерігається надто висока концентрація вологи, то будуть відкриватися спеціальні мікропори, які забезпечують надійний захист приміщення. Цей різновид вважається одним з найбільш ефективних і надійних. Це полотно можна монтувати тільки в комбінації зі спеціальною вітрозахисною мембраною, яка сприятиме звільненню від конденсату, що накопичився.Якщо він вже опинився всередині, то зможе вийти за допомогою спеціальної дифузної мембрани, яка знаходиться над зовнішнім шаром.
На матеріалах найкраще не економити та вибирати максимально якісні вироби, оскільки саме від них залежить ефективність усієї системи в цілому. Зазвичай дешеві варіанти не здатні впоратися із захистом від вологи або її висновком, що призводить до псування утеплювачів і стає причиною необхідності заміни. У процесі вибору матеріалів також слід звертати увагу на термін служби виробів.
Якщо пароізоляційна плівка або мембрана відрізняється недовговічністю, то на ній обов'язково має бути відповідне маркування. Такі полотна не можуть довго справлятися зі своїми завданнями, оскільки при взаємодії з киснем вони починають гнити.
Технологія монтажу
З огляду на унікальні особливості пароізоляційних матеріалів, необхідно пильну увагу приділити технології їх укладання. Всі мембрани повинні монтуватися у внутрішній частині будинку на утеплювач, тому що тільки в такому випадку вони здатні утримувати конденсат. Цей процес установки є досить простим і не вимагає акуратності або ретельного закладення швів. Мембрану найкраще укладати по всій площі приміщення, включаючи перекриття, оскільки тільки так можна досягти ефективного результату.
Для стін
Підбір відповідного матеріалу залежить від того, наскільки багато вологи в будові. Як закріплювальні елементи найкраще застосовувати спеціальні зміцнені скоби, які пристрілюють за допомогою степлера. На стиках пароізоляція може робитися внахлест.
Процес укладання виглядає таким чином:
- розкладка матеріалу по поверхні утеплювача та його прикріплення за допомогою степлера;
- проклеювання стиків за допомогою скотчу. також у місцях стикування можна використовувати спеціальні планки з дерева, які сприяють оптимальній пароізоляції;
- біля розеток та інших комунікаційних мереж слід створити додаткові отвори, після чого закласти їх за допомогою мастики.
Цей спосіб пароізоляції стін дозволить гарантувати створення надійного бар'єру, який захистить утеплювач від впливу вологи.
Під час встановлення пароізоляції необхідно пильну увагу приділяти не тільки стінам, а й перегородкам. Для внутрішніх перегородок пароізоляція може знадобитися, оскільки вологи тут зазвичай немає.А ось для стін, які схильні до високого рівня вологості, краще використовувати мембранні пароізолятори. Вибирати певний тип мембрани необхідно в залежності від того, які саме оздоблювальні матеріали застосовувалися в процесі ремонту.
Для забезпечення ізоляції кімнати від пилу та інших забруднень можна використовувати дифузні мембрани, які добре себе зарекомендували в процесі гідроізоляції.
Для підлоги та стелі
Укладання пароізоляції для підлогової та стельової області в каркасному будинку відбувається в наступній послідовності.
- Монтаж чорнової підлоги або міжповерхового перекриття, що прикріплюється до лагав.
- Монтаж пароізоляційних матеріалів поверх утеплювача. На даному етапі необхідно бути дуже уважним, щоб пароізоляція повністю покривала утеплювач і не залишала жодних незаповнених місць. Для закріплення можна використовувати звичайний будівельний степлер або скотч.
- Зашивка за допомогою гіпсокартону або дерев'яної дошки.
Вибір найбільш оптимального пароізоляційного матеріалу для підлоги та стелі залежить від того, в якому саме приміщенні вона використовується. Для підлоги ідеальним рішенням є армована ізоляція, яка відрізняється товщиною і вважається найбільш ефективним рішенням у міжповерхових перекриттях.
Фахівці радять відповідально підходити до процесу гідро- та пароізоляції приміщення. Саме від якості проведених робіт залежить збереження матеріалу всередині каркасного будинку, рівень теплопровідності та інші показники.
Краще всього відмовитись від ідеї використання дешевих матеріалів, оскільки вони не здатні тривалий час забезпечувати надійний захист утеплювача від негативного впливу вологи. Ізоляція правильно працює тільки в тому випадку, якщо всі її компоненти якісні.
Таким чином, пароізоляція каркасного будинку є комплексом заходів, спрямованих на захист утеплювача від вологи. Вибирати певний тип матеріалу необхідно в залежності від особливостей самої будови, кліматичних умов та фінансових можливостей. У процесі вибору пароізоляційного матеріалу та герметика не можна економити. Найкраще проклеїти всі стики за допомогою якісних матеріалів, які зможуть прослужити довго і впоратися з поставленими перед ним завданнями.
Щоб правильно провести пароізоляцію міжкімнатних стін зсередини та зовні, слід уважно вивчити пристрій кожного матеріалу, обшити покриття утеплювачем та кріпити лише якісну ізоляцію.
Про інші нюанси пароізоляції каркасного будинку у відео нижче.